І вічно їх подвигу жити...
75 років відділяє нас від того страшного дня - 22 червня 1941 року, коли перші бомби впали на мирні міста і села України. Весь народ піднявся на боротьбу з ненависними окупантами. Солдати і матроси, партизани і підпільники, робітники тилу, серед яких були і зовсім юні, ціною поту і крові, часто самим життям, наближали Перемогу. Вся територія України була окупована, але як казковий птах Фенікс знайшла силу вистояти, вижити і перемогти. 13 серпня 1941 року в Христинівку вступили нацисти, які принесли смерть, розруху, пожежі. Христинівчани мужньо боролись на фронтах, у підпіллі. Серед тих, кого вивозили на каторжні роботи у товарних вагонах з написом "Подарунок з України" теж були наші земляки. По всій Європі, як віхи звитяжного шляху до Перемоги стоять обеліски й солдатські могили. Мільйонами молодих життів було заплачено за те, щоб землю краяв плуг, а не снаряд.
Ми пам'ятаємо подвиг наших дідів і прадідів, цю пам'ять ми передаватимемо майбутнім поколінням.
Для того, щоб донести правду про війну про її героїв, в бібліотеках району організовано книжкові виставки "В червні сорок першого..." "І довго в пам'яті болітиме війна", "Стала пам'ять людська обеліском", проводяться усні журнали, вечори-зустрічі, години мужності, естафети пам'яті тощо. Прийняли бібліотечні працівники участь у мітингу, який проходив біля Братської могили в райцентрі, де директор ЦБС Р.В.Шумовська була ведучою.
Ті, хто переміг нацистів у Другій світовій війні, вірили, що то була остання війна на нашій землі. Тепер, коли на сході нашої країни ллється кров патріотів за цілісність і незалежність нашої держави, ми повинні згуртуватись і перемогти. Адже перемога завжди за тими, хто відстоює мир, справедливість, свій народ. Тому ми обов'язково переможемо.
Коментарi