Христинівська центральна районна бібліотека

Єднаємось словом великого Каменяра

Сьогодні для України і її народу настали непрості часи. Коли вороги зазіхають на її цілісність і суверенітет, всі патріоти об'єднуються в єдиному бажанні - зберегти нашу державу, відстояти мир на нашій землі. В цих непростих умовах наша бібліотека співпрацює з Першотравневою районною бібліотекою Донецької області. Завдяки Інтернету ми обмінюємось думками, мріями, ідеями. Виявилось, що в молодих донеччан і наших юнаків і дівчат є багато спільного: любов до рідного краю, до нашої України, до її історії і сьогодення. В нас однакові уподобання, цілі в житті, задуми на майбутнє. А іще всі ми любимо книгу, пісню, поезію. Мизахоплюємось творчістю одних і тих же поетів, письменників, композиторів.

До кожного скайп-спілкування ми готуємось заздалегідь. Цього разу нас зібрала лірика Івана Франка, великого митця і патріота України. 2016 - рік Івана Франка, адже сьогоріч минуло 160 років з того часу,коли вінвперше заявив світові про своє народження. Доля щедро наділила цьогоукраїнця талантами, добротою, чесністю, любов'ю до свого обездоленого народу. А іще вона дала велике серце, яке вміло так палко кохати. Про це і йшла мова під час нашого інтернет-спілкування.

Донецькі користувачі бібліотеки підготували вірші Івана Франка, які читали з хвилюванням і піднесенням, адже його поезія така душевна, вона охоплює всі сторони людського життя. Показали вони свою книжково-ілюстративну виставку про І.Франка.

А молоді христинівчани під час проведення літературної інсценізованої години "Тричі мені являлася любов" розповіли про шедевр світової літератури - інтимну лірику Івана Франка. Є в великого Каменяра чудова збірка "Зів'яле листя", яка оповита смутком і жалем за навіки втраченим, але прекрасним і неповторним, незабутим і щемливим почуттям кохання.

Члени клубу "Патріот" (керівник Ж.В.Новицька) в особах відтворили епізоди з життя І.Я.Франка, коли світлі і щасливі зустрічі з жінками стають втіленням його мрій про високе і палке кохання. Пройдуть роки, і ті почуття, які розквітали пишно й яскраво, тужливими жмутками зів'ялоголистя ляжуть чудовими віршами на папір.

Ведучими цього дійства були Маша Вусата і Максим Вараниця . Роль Івана Франка блискуче виконав Юрій Веприк. А наші чарівні землячки стали тими красунями, які в свій час полонили серце молодого Франка: про перше, трепетне почуття до Ольги Рошкевич розповіла Настя Ткаченко; вродливу Юзефу Дзвонковську зіграла Катя Березовська, а горда Целіна Зигмунтовська, яка не відповіла на почуття закоханого Франка - це Олександра Кулібаба. Тричі Франку являлася любов, але ні одна з них не стала долею. Поряд з ним була жінка, яка щиро і віддано любила Івана Яковича - Ольга Хоружинська - дружина, порадниця, мати його дітей. Гарно вдалось передати її образ Юлі Погребняк.

І як найвищим акордом визнання поезії Франка прозвучала пісня на його слова "Ой ти, дівчино, з горіха зерня", яку присутнім подарувала викладач Христинівської ДМШ Анастасія Волошина. Пісня, виконана щиро і душевно, викликала в присутніх не тільки оплески. Вона доторкнулась до найпотаємніших куточків наших душ.

Сподобалась ця інсценізація і нашим донецьким друзям.

Ми і надалі спілкуватимемось з ними, ділитимемось своїми успіхами. До цього нас закликав Іван Франко: