Високий злет з надламаним крилом
Василь Симоненко -великий син України, його талановитий поет. Його називають символом національного пробудження, витязем молодої української поезії, поетом зраненого серця, одним із когорти письменників-шістдесятників. Йому наснаги давала українська земля. Мати купала його в любисткові і чорнобривцях, він набирався сили на широких трав'янистих луках, з життєдайної води дідівської криниці. Через своє коротке життя він проніс глибоку синівську любов до краю, де він народився, до народу, що дав мудрість і крила.
Двадцять вісім років накувала йому зозуля. Всього 28. Спалахнув зорею і - згас, гнаний владою. Його чорнили і залякували, переслідували і перетинали творчі шляхи.. Та не згас його талант, який, як сяйво, зоріє нескінченною дорогою в скарбницю духу нашого народу. Його ім'я добре відоме в Україні, а творчість увійшла до золотої скарбниці української літератури. Його вірші світяться правдивою любов'ю до України, до людини, до правди. Багато його пісень покладено на музику. І ці пісні зворушують слухачів глибокими і трепетними почуттями.Селі Біївці на Полтавщині подарувало йому незабутнє дитинство, факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка дав знання, диплом і впевненість у тому, що обрана професія відповідає його душевними пориванням. А Черкащина стала для нього рідною: тут він сформувався як журналіст, поет, тут знайшов свою долю, своє кохання, тут народився його син Олесь. Черкаське кладовище дало йому останній прихисток. Саме 13 грудня Василь Андрійович Симоненко полинув у засвіт. Нам він залишив свої вірші, казки, новели, крилаті вислови, які стали народним здобутком.
Річниці смерті Василя Симоненка була присвячена літературна година "Поет зраненого серця" для бібліотечних працівників району. Адже саме вони покликані донести до своїх земляків, особливо молодих, слово цього співця України. Літературна година пройшла під час засідання клубу "Письменник і час", який діє при методичному кабінеті центральної районної бібліотеки. Члени клубу перегорнули сторінки творчого і життєвого шляху Василя Симоненка, познайомились з матеріалами книжкової виставки "
Лицар нескореного покоління". Його поезія живе, їй відкритий шлях до юнацьких сердець, до народу, до України,- нині вже оновленої, незалежної, соборної,- вона навіки увінчала поета своєю любов'ю.
Його творчість, така актуальна сьогодні, закликає нас жити і творити, щоб нами пишались майбутні покоління!
Коментарi