Понад часом і простором
15 січня виповнилось 150 років з дня народження Агантангела Кримського, вченого зі світовим іменем, який приймав участь у створенні першої Академії Наук УкраїниАгатангел Кримський – один із найвизначніших українських учених ХХ-го століття і світових дослідників сходу, людина-енциклопедія, людина-легенда з вражаючою біографією, унікальною пам’яттю і феноменальною працездатністю. Нащадок кримського хана, він був закоханий в Лесю Українку (з якою познайомився в юності і яка присвятила йому свою драму «В катакомбах»), навчався у кращих професорів московського інституту східних мов, переклав на російську мову Коран (у 1905 році), підтримував зв’язки з Іваном Франком, Михайлом Драгомановим, Володимиром Вернадським, Борисом Грінченком, Сергієм Єфремовим та багатьма іншими відомими діячами і вченими… Маючи вже в тридцятирічному віці як професор найкращі наукові перспективи у Москві, згодом несподівано для багатьох переїхав до Києва, стояв біля витоків Української академії наук, був учителем титана української історичної науки Омеляна Пріцака, знав від 60 до 100 мов, перекладав, писав вірші і прозу, був визнаним ерудитом та інтелектуалом навіть у високих академічних колах. Категорично відмовився від нав’язливої пропозиції всесильного Кагановича укласти «Російсько-український словник», над підготовкою якого, за його словами, «безшабашно гарцюють усякі мовокалічники та мовозасмітники». При цьому не зазнав щастя в особистому житті, а в останнє десятиліття перед арештом і загибеллю, по суті, самотньо і в злиднях згасав як особистість і як великий вчений у тоталітарній державі, котра безжально пожирала всіх, хто дихав і мислив вільно. Зрештою, був закатований червоним режимом як «ідеолог українського буржуазного націоналізму, який роками очолював націоналістичне підпілля», а через кілька десятиліть після смерті ЮНЕСКО внесла його ім’я у перелік найвидатніших діячів людства.Неймовірно вражає діапазон його наукових інтересів і сфера досліджень. Агатангел Кримський – один із найвизначніших світових мовознавців і дослідників історії та культури Сходу, визнаний авторитет і експерт в галузі санскриту, семітології, східних і західних мов. Лише сходознавча творча спадщина Кримського складає 26 томів. Він – автор першої в світі історії арабської літератури в 5 томах, 4-томної «Історії Туреччини та її письменства», «Історії Персії та її письменства», «Історії мусульманства», «Історії арабів і арабської літератури», автор сходознавчих праць з арабістики, тюркології, іраністики, візантійської культури, оглядів сирійської й абіссинської літератур, статей про роль слов’янського елементу в Османській імперії, робіт з історії хозарів, Криму та ін. Він переклав на українську мову літературні твори таких велетнів Сходу як Омар Хайям, Фірдоусі, Сааді, Гафіз та інші, а також твори письменників західноєвропейських літератур. А.Кримський – автор перекладів творів Тараса Шевченка на турецьку мову.Незаперечними і унікальними є заслуги А.Кримського у вивченні і розвитку української мови. Автор «Української граматики», «Нарисів з історії української мови», «Давньокиївської говірки», «Базисних правил українського правопису», упорядник першого видання «Головних правил українського правопису», він присвятив низку праць українській літературній мові, її збагаченню й унормуванню, категорично виступаючи проти «погодінської теорії».Ми пишаємось тим, що А.Кримський жив і працював на Черкащині. Він наш земляк по духу, по відношенню до землі великого Кобзаря. 2021 рік оголошено роком А.Кримського. Він заслуговує того, щоб нащадки знали про нього і вивчали його творчість.Багато краєзнавців, вчених продовжують вивчати його багатогранну творчість.Днями бібліотечні працівники стали учасниками онлайн-конференції про творчість нашого талановитого земляка та новим книгам про нього, що нещодавно вийшли з друку. В центральній бібліотеці організовано книжкову виставку "Він цю Батьківщину любив". Ту зібрано його твори, переклади, спогади його сучасників, статті дослідників і краєзнавців. Ми будемо інформувати наших користувачів про нові книги, які надходитимуть до наших книгозбірень.
Коментарi