Залізничний клуб – заклад культури, який залишився лише в спогадах

Офіційна адреса цього закладу – вулиця Станційна, 28. Тут майже 60 років функціонував клуб залізничників.

На його фасаді є дата «1947». Саме того року в Христинівці було відкрито залізничний клуб. Ніби і клуб такий уже не функціонує, але він - частина історії нашого міста, нашого залізничного вузла, нашого минулого. Його відкриття приурочили до 30-ї річниці жовтневої революції.

Взагалі, залізничний клуб діяв з 1920 року. Розміщувався він у старій, експропрійованій хаті, яка стояла по теперішній вулиці Ювілейній, за залізничними коліями. До початку Другої світової війни та хата слугувала клубом, але була маленька. Там діяла і профспілкова бібліотека, організована в 1936 році. Під час бомбардувань залізничної станції і колій, той клуб був зруйнований. В післявоєнний час засідання, збори залізничних служб проводились в червоних куточках, а великі заходи – в актовій залі залізничної школи №18 (тепер ЗОШ №1).

В післявоєнні роки виникла ідея побудувати новий і сучасний клуб. Керівництво відділку залізниці зобов’язало всіх керівників служб вузла надати дієву допомогу в будівництві клубу. В місті і в залізничних організаціях цю будову оголосили комсомольською. Працювали там не тільки юні, а й люди далеко не комсомольського віку. Це була народна будова, в якій брали участь відомі люди міста: О.Т.Лінчук, З.Ф.Скоробреха, М.В.Поманський, Б.Я.Туровець, багато колишніх фронтовиків. Була будівельна організація, яка виконувала роботу професіоналів: мулярів, штукатурів, столярів, а підсобними робітниками були ті, хто після роботи чи у свій вихідний копали котлован, розвантажували вагони з будівельними матеріалами, підносили цеглу, розмішували розчин, а пізніше все фарбували, виносили будівельне сміття. З великою радістю носили меблі. І 27 вересня 1947 року відбулося відкриття залізничного клубу, на яке приїхали з Києва третій секретар робкому партії, пізніше міністр культури України Р.В.Бабійчук та відомий на той час драматург О.Є.Корнійчук, який народився в Христинівці, керівники залізниці. Першим завідуючим клубом був Каменєв. На той час опалення було пічне. Між клубом і житловим будинком був літній кінотеатр. В самому клубі проходили вечори відпочинку, танці для молоді, дитячі ранки, святкові вогники, демонструвалися кінофільми. А ще діяло багато гуртків: танцювальний, вокальний, хоровий, інструментальний, духовий. На Новий рік проводились вогники для працівників залізничних організацій, дитячі ранки для їх дітей. В приміщення цього клубу перейшли дві бібліотеки: профспілкова, створена ще до війни, в 1936 році, та бібліотека технічної літератури, яка була відкрита в 1944 році.

Вже стали пенсіонерами або й пішли в засвіти ті, хто створив на початку 70-х років при клубі вокально-інструментальний ансамбль «Факели». В ньому грали і співали місцеві таланти: Валерій Сидорук, Володимир Сальник, Юрій Лімаренко, Валерій Вихватнюк, Володимир Нагайчук зі своєю дружиною Катею, яку він привіз в наше місто з одного зі своїх показових виступів в Одесі. Скільки вечорів танців молодь Христинівки була вдячна їм за музику і майстерність. Адже завдяки цьому колективу слухачі знайомилися з новими жанрами і напрямками в музиці.

Розалія Валеріївна Гарбарук, а потім Антон Архипович Бортник, які довго керували цим клубом, зуміли об’єднати талановитих і відповідальних людей у дружний колектив. Після них цим закладом керував Микола Антонович Телевань. В 90-ті роки залізничний клуб був переданий на баланс районного відділу культури, а потім там був створений приватний заклад. Його пам’ятають як «Старлайф». Зараз там діє гуманітарний центр для ВПО.

Бібліотеки теж знайшли нову приписку. Ті, хто там працював чи був активним відвідувачем, згадують його, адже це частинка їх життя, нашої історії.

Саме в клубі в 1983 році був створений хор ветеранів війни і праці (про цей хоровий колектив буде окрема розповідь).

Мало залишилось в живих тих людей, які брали участь у будівництві залізничного клубу. А тих, хто ходив туди на танці, в кіно, на заняття гуртків, в бібліотеки, на вогники... є ще дуже багато. Тож давайте згадаймо той клуб і ті часи, адже це чиясь молодість, чиєсь місце роботи, чиїсь спогади...

Чекаємо, шановні любителі історії міста, ваших дзвінків, розповідей про людей, чия діяльність пов’язаних з цим закладом, старих фото тощо. Ваші розповіді ми використаємо при збиранні матеріалу до проєкту «Христинівка від А до Я». Ваше авторство буде вказано обов’язково.

Кiлькiсть переглядiв: 107

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.