Вивчаємо минуле, дивимось в майбутнє.
(До 75 річчя відкриття районної бібліотеки)
Історія районної бібліотеки тісно пов’язана з історією Христинівки.За деякими даними районна бібліотека почала свою роботу в 1924 році, через рік після того, як Христинівка стала райцентром. Була вона створена на базі хати-читальні і розміщувалась в приміщенні, яке було на території теперішнього поліграфічного підприємства.Це була хатина, пристосована під бібліотеку: одноповерхове приміщення з двох кімнат. Книг було небагато, в основному українська і зарубіжна класика та твори літераторів, які вважали себе революціонерами. В бібліотеку надходило багато брошур, газет про політику того часу.Під час Великої Вітчизняної війни (Христинівка була окупована 27 липня 1941р.) бібліотеки міста евакуйовані не були. Згорів фонд і саме приміщення районної бібліотеки. І офіційно свою роботу бібліотека відновила 1 вересня 1945 року. Був наказ саме про створення районної бібліотеки. Вся документація, облік книг почались з «чистого листка» .Спочатку бібліотека займала одну кімнату площею 18 м² в непристосованому приміщенні, потім дві кімнати в центрі міста. Два високі стелажі з книгами, саморобні столи і дерев’яні лави, пічне опалення – такою була бібліотека в кінці 40-х років. Обслуговувала бібліотека дорослих і дітей. Багато книг приносили христинівчани бібліотеці в дарунок. Не поодинокими були випадки, коли читачі приносили бібліотечні книги, які вони взяли до війни. На кінець 1945 року фонд становив 1300 примірників. Читачам не вистачало книг, адже читання було тоді дуже популярним.Першим завідувачем районної бібліотеки після війни була, нині покійна, Колбінська Галина, а з квітня 1947 року по березень 1979 року цю посаду займала Лямець Єва Семенівна. Війна застала її студенткою Уманського педагогічного інституту. Після евакуації вона повернулась в рідну Христинівку. Все своє життя вона працювала в бібліотеці, бо любила книгу і людей. При ній бібліотека 5 разів змінювала свою адресу, зростав книжковий фонд, в бібліотеці почали проводити масові заходи: читацькі конференції, усні журнали, обговорення книг. .В 1951 році відкрито районну бібліотеку для дітей, фонд якої було виділено з фонду районноїбібліотеки. Всього було записано до інвентарної книги 608 примірників. Люди старшого покоління пам'ятають ті часи, коли після уроків бігли до бібліотеки і стояли в черзі, що поміняти книги.У 1960 році бібліотеки перейшли в новозбудований районний Будинок культури, де на другому поверсі розмістились обидві бібліотеки, які вже ми читальні зали.В 1967 році в Христинівку на зустріч із своїми земляками приїхали міністр культури України Р.В.Бабійчук, чий трудовий шлях пов'язаний із Христинівкою та відомий драматург, уродженець Христинівки,тогочасний політичний діяч О.Є.Корнійчук. У своєму виступі він говорив і про будівництво нової бібліотеки, про те, що він подарує в нову бібліотеку свої книги. Але його смерть не дала здійснити обіцяне. В 1971 році почалось будівництво типового приміщення теперішньої бібліотеки. В травні 1973 року обидві бібліотеки перейшли в нове приміщення. Переходили весело, було багато помічників. До цієї справи долучились і старшокласники міських шкіл, які ряднами і оберемками носили книги, журнали,підшивки газет за минулі роки. До речі, періодичні видання краєзнавчого характеру, зокрема «Трибуни хлібороба» в книгосховищі зберігаються за минулого півстоліття. Новосілля бібліотеки святкували з новими меблями, обладнанням, апаратурою. Сюди люди приходили, як на екскурсію. В дощову погоду дехто навіть роззувався, щоб не бруднити килими і доріжки. .З серпня 1976 року почала діяти Христинівська районна централізована бібліотечна система . Директором її стала Лямець Є.С., заступником по роботі з дітьми – Розумович Г.І. Були введені нові посади: бібліографа, зав.відділом обслуговування, художника, оператора розмножувальної техніки, електрика, завгоспа. Відкрився новий відділ – комплектування і обробки літератури, де працювали 9 бібліотекарів. Через їх руки проходило за рік 40 -48 тисяч книг, які бібліобусом розвозили по 31 сільському бібліотечному філіалу. Впроваджувалися активні форми популяризації літератури, створювалися клуби за інтересами читачів. У методичній роботі використовуються ділові ігри, показові заходи, на допомогу самоосвіті бібліотекарів працює клуб «Письменник і час».При районній бібліотеці діють клуби «У світі прекрасного», «Надвечір’я», «Патріот». Це справжні центри дозвілля і спілкування, на яких проходять квести, години патріота, літературні вечорниці, різноманітні конкурси, ігри і вікторини.Завдяки виграним конкурсам програми «Бібліоміст», бібліотеки отримали комп’ютери. Участь в конкурсі була б неможливою без підтримки місцевої влади. Наші користувачі мають доступ до Інтернету ось уже 10 років. Розшукують і спілкуються з рідними, однополчанами, однокурсниками, оформлюють різні документи, проходять онлайн-навчання тощо. Працюють курси комп’ютерної грамотності, які популярні серед користувачів старшого віку, адже в роки їхнього навчання цього чуда прогресу не було.Ми проводимо велику краєзнавчу роботу, вивчаємо історію краю і міста. Розпочали естафету «Христинівка від А до Я». Результатом її буде книга, в якій будуть розповіді про минуле нашого міста, видатних людей – уродженців Христинівки, історію підприємств, організацій та ін..Завдяки Інтернету ми спілкуємось з Мангушською районною бібліотекою Донецької області. Цей міст дружби подружив нас, довів, що там живуть справжні патріоти України.Бібліотечні працівники – учасники всіх міських і районних заходів, наші виставки-інсталяції є на кожному святі, мітингу, годині вшанування.Влітку ми проводимо читальні під відкритим небом в парках і скверах, вітаємо містян із Різдвом і Великоднем, проводимо поетичні марафони, анкетування,роздаємо «валентинки» в день закоханих, розповідаємо про свою роботу на сторінках періодичних видань. В районній газеті у нас є рубрики «Слово про солдата», «Розкажу про читача», «Книга з автографом автора» та інші.Колектив районної бібліотеки – це команда однодумців, закоханих у книгу і свою професію. Молоді і ветерани – сплав енергії і досвіду, намагаються йти в ногу з часом, організовуючи свою роботу так, щоб і надалі бібліотеки залишались центром інформації, спілкування і дозвілля.
Коментарi