ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ ХРИСТИНІВЩИНИ

До 1917 року Христинівка була повітовим містечком Київської губернії. З 1860 року діяла церковна-парафіяльна школа, з 1880 року – двокласне міністерське і двокласне залізничне училище. Але ніяких відомостей про їх бібліотеки того часу в архівах району немає.

Однією з найстаріших бібліотек в районі є бібліотека Верхняцької дослідно-селекційної станції, яка існує з 1902р., з часу створення самої селекстанції. Під час Великої Вітчизняної війни селектсанція і її бібліотека були евакуйовані за Урал. У фонді бібліотеки, який нараховує 15100 пр., багато наукових праць із селекції рослин , з історії даної галузі. Бібліотека має алфавітний і систематичний каталоги. Обслуговує спеціалістів і науковців-селекціонерів. В бібліотеці 100 читачів. Бібліотека має приміщення 70м², 10 місць в читальному залі.

До війни в Христинівці, яка була селищем міського типу, працювала початкова і семирічна школа. В 1913 році в ній почав навчатися відомий драматург О.Є. Корнійчук. В школі була бібліотека, яка обслуговувала дітей.

Під час тимчасової окупації району, у школі був німецький госпіталь. Книгами із бібліотеки німці розпалювали грубки. Тому майже весь фонд був знищений. Свою роботу бібліотека відновила після війни. Зараз вона обслуговує 1000 читачів.

З 1920 року почав діяти клуб залізничників, а профспілкова бібліотека при залізничному клубі розпочала свою роботу з 1936 року. Мала фонд 15500 пр. З 1944 року діє технічна бібліотека залізничного вузла. Фонд її становить 13000 пр., обслуговує спеціалістів-залізничників інженерно-технічних працівників. Надає їм як безплатні, так і платні послуги. Має алфавітний, систематичний каталоги, картотеку газетно-журнальних статей.

За деякими, не підтвердженими, даними районна бібліотека почала свою роботу в 1924 році, через рік після того, як Христинівка стала райцентром. Під час Великої Вітчизняної війни (Христинівка була окупована 27 липня 1941р.) бібліотеки міста евакуйовані не були. Згорів фонд і саме приміщення районної бібліотеки. І офіційно свою роботу бібліотека відновила 1 вересня 1945 року. Було два працівники: завідувач бібліотеки і бібліотекар та техпрацівниця. Спочатку бібліотека займала одну кімнату площею 18м²в непристосованому приміщенні, потім дві кімнати в центрі міста. Два високі стелажі з книгами, саморобні столи і дерев’яні лави, пічне опалення – такою була бібліотека в кінці 40-х років. Обслуговувала бібліотека дорослих і дітей. Багато книг приносили бібліотеці в дарунок. На кінець 1945 року фонд становив 1300 пр. Першою книгою, записаною до інвентарної книги ,є «Війна і мир» Л.Толстого.

Першим завідувачем районної бібліотеки після війни була, нині покійна, Колбінська Галина, а з квітня 1947 року по березень 1979 року цю посаду займала Лямець Єва Семенівна, З часу, понад 20 років, до виходу на пенсію, бібліотеку очолювала Розумович Галина Іванівна.

В 20-30 роках по селах проводилася велика робота по ліквідації неписьменності, працювали хати-читальні, де населенню читали газети, політичні брошури, навчали грамоті, проводили бесіди. Після створення колгоспів з 1933 року почали працювати колгоспі бібліотеки. Про такі бібліотеки пам’ятають старожили. Цікавий факт – до війни майже всіма колгоспними бібліотеками завідували чоловіки: Кизима Петро Васильович – с. Синиця, Руденко Марко Петрович – с.Гребля, Костенко Іван Сидорович- с. Вербувата , Гончарук Яків – с. Розсішки та ін.

Так сталося, що під час війни бібліотечні фонди були майже повністю знищені. Лише в деяких селах люди зберегли їх невелику кількість, яку вони потім принесли у новостворені бібліотеки. Після 1946 року , згідно плану розвитку культурних установ на селі, почали відкриватися приклубні бібліотеки.

Із річного звіту Христинівського райвідділу культосвітньої роботи дізнаємося, що в 1949 році бібліотека покращала, збільшилося число читачів, поліпшилося їх обслуговування, для чого застосовувалися такі важливі форми роботи, як книгоношення, заочний абонемент, створення пунктів читання художньої літератури, організація читацьких конференцій, літературних вечорів.

Фонд на цей час становив 14000 книг. Від бібліотек району працює 12 книгонош, які в 1949 р. обслужили 680 читачів. Створено 22 бібліотеки-пересувки. Для дітей влаштувалися дитячі ранки, діяли гуртки , проводилися голосні читки дитячої літератури.

В 1951 році відкрито районну бібліотеку для дітей, фонд якої було виділено з фонду районної бібліотеки. Всього було записано до інвентарної книги 608 пр. Під першим номером записана книга М. Тихонова «Храбрый партизан».

З 1958 року в районній бібліотеці було введено посаду методиста. Довгий час обіймали цю посаду Андрій Іванович Розумович, Катерина Омелянівна Лановенко, Зінаїда Сергіївна Качан. Методисти та інші працівники районної ланки надавали сільським бібліотекам методичну і практичну допомогу в організації роботи з читачами, проводили навчання кадрів, сприяли розгортанню змагання за звання «Бібліотека відмінної роботи», вивчали та впроваджували передовий досвід. Діяла така форма обміну досвідом як взаємоперевірки, коли сільські бібліотекарі знайомилися з роботою інших бібліотек, маючи змогу порівняти, перейняти краще.

У 1960 році бібліотеки перейшли в новозбудований районний Будинок культури, де на другому поверсі районна бібліотека для дорослих займала спочатку три , а потім чотири кімнати – абонемент, читальний зал, методичний кабінет і книгосховище, а дитяча – дві кімнати: абонемент і читальний зал.

На кінець 1965 року фонд районної бібліотеки для дорослих становив 34 000 пр. Обслуговувалось 2305 читачів, їм видано 61515 пр. Приміщення бібліотеки було малим, не відповідало тогочасним вимогам.

В 1967 році в Христинівку на зустріч із своїми земляками приїхав відомий драматург, тогочасний політичний діяч О.Є.Корнійчук.У своєму виступі він також говорив і про будівництво нової бібліотеки, про те, що він подарує в нову бібліотеку книги. Але його смерть не дала здійснити обіцяне.

В 1971 році почалось будівництво типового приміщення теперішньої бібліотеки. В травні 1973 року обидві бібліотеки перейшли в нове приміщення. Було завезено нові меблі, стелажі, килимові доріжки, портьєри, тощо.

В районній бібліотеці для дорослих тоді працювали: Лямець Єва Семенівна – завідувач, Коваль Юлія Іванівна - завідувач абонементу, Качан Зінаїда Сергіївна – завідувач читального залу, Голубєва Інна Іванівна – методист, Лісовенко Лідія Порфирівна і Осадча Ліна Олександрівна – бібліотекарі. Розширилися та урізноманітнилися масові форми пропаганди літератури, поглибилася індивідуальна робота з читачами.

З серпня 1976 року почала діяти Христинівська районна централізована бібліотечна система. Директором її стала Лямець Є.С., заступником по роботі з дітьми – Розумович Г.І.

В 17 бібліотеках-філіалах було встановлено телефони, придбано 23 телевізори, 9 програвачів. 131 стелаж, 200 стільців, 30 бібліотечних столів тощо. Завдяки централізованому надходженню літератури в ЦБС значно зросли книжкові фонди. Так у 1977 році поступило – 36500 пр., у 1978 році – 48500, у 1980 р. – 36500 пр. Змінився склад фонду з мовами. Якщо довгий час в районній бібліотеці більша кількість літератури була російською мовою, то з 1975 року почала переважати література українською мовою. Діяв внутрісистемний книгообмін, обмінно-резервний фонд, широко використовувався МБА.

В цей період –росла інформаційна діяльність бібліотек на допомогу виробництву, по пропаганді досягнень науки і техніки, передового досвіду в сільському господарстві.

У 80-х – поч.. 90-х років бібліотечна справа в районі набуває найбільшого розвитку. Приділялася значна увага комплектуванню фондів. Впроваджувалися активні форми популяризації літератури, створювалися клуби за інтересами читачів. У методичній роботі використовуються ділові ігри, показові заходи, на допомогу самоосвіті бібліотекарів працює клуб «Письменник і час».

В цей період в Христинівці діяли бібліотеки різних відомств, зокрема: центральна районна бібліотека – 3828 читачів; районна для дітей – 2706 читачів, профспілкова залізничного клубу – 1300 читачів, міжколгоспбуду – 300 читачів, хлібної бази №86- 200 читачів; технічна залізничного вузла – 1300 читачів; медична райлікарня – 400 читачів, РК компартії – 300 читачів, відомча радгоспу «Дубінка» - 250. В даний час, крім районних, працює тільки профспілкова технічна бібліотека залізничного вузла.

Скорочення фінансування в останні роки негативно вплинуло на функціонування бібліотек району. Проте, бібліотечні працівники шукають нові підходи до організації роботи, розширюють коло послуг в тому числі платних . Важливе місце займає робота з дітьми та юнацтвом, організація їх дозвілля, тісно співпрацюють з учбовими закладами, налагоджуються зв’язки з громадськими організаціями, здійснюють інформування підприємств, органів влади.

В бібліотечній системі працювали і працюють багато ентузіастів своєї справи. Це і ветерани, які зараз перебувають на заслуженому відпочинку: Розумович Г.І., Качан З.С., Томачук О.Ю., Столович М.М. Ковбасюк С.Т., Чернищук О.С., Паливода С.І., Тофанівська Л.П., Панчук Г.І,

Сторожук В.О., Муха С.Ф., Ткачук Л.В., Тіточка М.С., Медвідь К.М., Скалій Г.І., Гарбар М.Я., Попик А.М., Гаврилюк К.В. Так і ті хто популяризує друковане слово серед жителів району.

В районній бібліотеці працює колектив однодумців, яким керує директор ЦБС. З 1996 року по 2005 рік цей колектив очолювала Костенко Лідія Семенівна, з 2005 по 2008 рік - Сухецька Наталія Іванівна. З 20 січня 2009 року бібліотечну систему очолює Шумовська Р.В.

Колектив ЦБС неодноразово отримував Похвальні грамоти від Міністерства культури, обласного управління культури і туризму, районного відділу культури і туризму, райдержадміністрації, ра йради, обласної екологічної ліги. Виходили переможцями в конкурсах, отримували нагороди. Так, в 2009 році за популяризацію екологічних знань отримали в подарунок ксерокс.

В цей нелегкий час наш колектив у складі: Загороднюк Л.І.- заступника директора по роботі з дітьми , яка очолює колектив районної бібліотеки для дітей в складі: Райченко С.Д., Городничої Г.З, Шаповал Г.Ф. Завідуючі відділами – Яроцька К.О., Савченко Л.Г., провідні бібліотекарі – Сухецька Н.І., Напній Н.В., Костенко Л.С., Мітасова В.О., працівники бібліотеки – Волосова Л.П., Загичко М.М. Гірська Г.Д. , Гаркавенко Л.В. – художник.

Бібліотекарі завжди в творчому пошуку. Ми вийшли в фінал по Міжнародній програмі «Бібліоміст» , це дає надію в 2010 році відкрити в бібліотеці Інтернет-центр, що дасть змогу нашим землякам безкоштовно отримувати оперативну найновішу інформацію з усіх галузей знань.

Кiлькiсть переглядiв: 1086

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.