Смачного читання: літературна кулінарія
Стародавні греки шанували бога лікування Асклепія (він же - римський Ескулап). Його дочка Гигея вважалася берегинею здоров'я (від її імені, до речі, сталося слово «гігієна»). А їх вірною помічницею в усіх справах була кухарка Куліна, яка стала протегувати кухарського мистецтва, який отримав назву «кулінарія».
Перші кулінарні рецепти, записані на папері, з’явилися в Вавилоні, Стародавньому Єгипті та у Стародавньому Китаї, а також в країнах арабського Сходу. Деякі з них дійшли до нас в письмових пам'ятках тієї епохи, і при бажанні будь-хто може спробувати приготувати страви, які куштував єгипетський фараон або імператор Піднебесної.
Популярність кулінарії як мистецтва з часів фараонів виросла в рази, і кращі шефи перетворилися на справжніх зірок. Вони пишуть книги, ведуть кулінарні шоу на телебаченні, знімають кіно і дають інтерв'ю. Їжа невід’ємний елемент людського життя. Вона дає нам силу та енергію, покращує настрій, допомагає у спілкуванні, а іноді надихає на створення літературних шедеврів.
Пропонуємо книги, присвячені історіям кулінарів. Ці книги ніби наповнені ароматами смачних справ, приправлених гостротою сюжетів та запахом пригод.
Джулі Павелл у своїх мемуарах «Джулі & Джулія. Готуємо щастя за рецептом» розповідає історію жінки, що вирішує провести експеримент – протягом року приготувати 524 страви, рецепти яких описані в знаменитій кулінарній книзі Джулії Чайлд «Як оволодіти мистецтвом французької кухні». Що з цього вийде? Чи вдасться героїні досягти мети? І як це змінить її життя? Читайте у книзі та насолоджуйтесь стравами з неї.
До речі, у 2009 році книга була екранізована. У головних ролях – Емі Адамс та Меріл Стріп.
Інша книга – «Їжа кохання» Ентоні Капелла. Головна героїня – Лаура – потрапляє в Рим, де одразу закохується в італійську кухню та італійського кухаря. І попри те, що не все складається так, як би того хотілося, видання знайомить читача з красою італійських міст та смаками й запахами італійської їжі. Лише заради цього варто читати книгу.
Пропонуємо книгу американської письменниці Елізабет Гілберт, що читається практично на одному подиху - «Їсти. Молитися. Кохати». Це мемуари про подорож авторки трьома країнами – Італією, Індією та Індонезією. Історія про те, як знайти себе, гармонію зі світом та щастя. Чому ж вона втрапила на нашу кухню? А тому, що одна із частин присвячена саме їжі, смаку та насолоді, яку можна отримати, куштуючи різні страви.
Головна героїня роману – письменниця Ліз. Їй тільки-но 32 роки. Здавалося б, все що потрібно для життя вона вже має: чоловіка, роботу, шикарний будинок, успішну кар’єру письменниці. Проте жінка відчуває себе самотньою і спустошеною, а безсонні ночі часто проводить, ридаючи на підлозі у ванній. Після тривалої депресії та болісного процесу розлучення Елізабет вирішує все кардинально змінити. Завдяки щасливій для героїні випадковості, вона проводить наступний рік свого життя, подорожуючи світом. Кожна країна, яку вона відвідує, дозволяє Ліз знову відчути сенс власного існування. Вона провела чотири місяці в Італії, куштуючи місцеву їжу («їсти»). Чотири місяці в Індії в пошуках духовності («молитися»). І залишок року на острові Балі в Індонезії, де шукала «баланс», а знайшла кохання в особі бразильця Феліпе («кохати»).
Ще одна книга Елізабет Гілберт і її прабабусі Маргарет Ярдлей Поттер, - не стільки збірник рецептів, скільки подорож у часі, що переносить читача в Америку середини минулого століття, коли господині пекли домашній хліб, вміли приготувати соус з каперсів щонайменше трьома способами і чекали до обіду десяток гостей. А обід завжди був прекрасним приводом влаштувати маленьке свято, щоб поділитися з друзями душевним теплом і радістю буття. По суті, це кулінарна книга, яку колись написала прабабуся Ґілберт. Тут зібрані не лише рецепти смачних страв, тут зібрано рецепти родинного щастя та затишку.
«Кулінар» швейцарського письменника, драматурга, журналіста, сценариста, лауреата національних і міжнародних премій Мартіна Зутера – розкриває перед читачем світ спецій, які можуть надихати, розкривати найпотаємніші бажання та дарувати насолоду. Головний герой книги з дитинства розуміється на спеціях та вміє завдяки їм створювати справжні кулінарні шедеври. Починаючи як посередній працівник кухні, він врешті створює власну справу і присвячує себе молекулярній кулінарії. Проте згодом виявляється, що страви можуть приносити не лише задоволення...
Лоуренс Норфолк у своїй книзі «Свято Джона Сатурналла» розповідає історію про сироту, який зі суспільного ізгоя став найкращим кулінаром свого покоління. Це історія про те, що навіть люди зі найскладнішою життєвою ситуацією можуть досягти бажаного, якщо лише по-справжньому прагнутимуть цього та докладуть зусиль.
Коментарi