Сила писемного слова
Писемне слово має більшу силу, ніж усне. Нині ми не можемо уявити усне мовлення без писемності, проте, в часи, коли християнство почало розповсюджуватися на теренах сучасної України, ще не було символів, які б позначали звуки тогочасної мови. Творцями такої азбуки стали відомі нам усім монахи Кирило і Мефодій. Саме вони систематизували слов’янські мови і створили літери, багатьма з яких ми користуємося і донині. Сформована ними церковнослов’янська мова стала літературною мовою деяких слов’янських народів, зокрема вона була літературною мовою і в Україні аж до появи «Енеїди» Івана Котляревського в 1798 році. Саме Котляревський вважається основоположником сучасної української літературної мови.
Але сьогодні мова про Кирила і Мефодія. Рідні брати з грецького міста Солуня, яке в ІХ столітті було важливим центром торговельного і політичного життя Візантійської імперії. Їхній батько на ім’я Лев був високим урядовцем в імперській адміністрації. Він був греком за походженням, а мати – слов’янкою, тому з малку брати чули ці мови. Вони отримали гарну освіту. Кирило став патріаршим бібліотекарем в соборі Святої Софії, а Мефодій був стратегом провінції Македонії. Cаме їм самим Проведінням судилося стати творцями нашої азбуки, нашої писемності. В цей день православна церква вшановує Кирила і Мефодія як святих. Ми дякуємо їм за їх працю.
В бібліотеках громади пройшли літературні години, інформини, вікторини, присвячені Кирилу і Мефодію та дню слов’янської писемності і культури. Центральна бібліотека запросила своїх відвідувачів на інформаційне повідомлення «Апостоли рідної мови». Книги і матеріали з Інтернету поповнили знання, розширили кругозір, вкотре підтвердили нашу любов до України та її мови.
Коментарi