Жінка з мужнім серцем
У Велику Севастянівку сім’я Медведєвих переїхала в 2000 році. Наше село було для них настільки гарним і привабливим, що поміняли гомінку Одесу на життя серед природи. Ця, напрочуд дружна сім’я, має четверо дітей. Якщо для меншого брата була нянькою, то старші виховували її в своєму дусі. Тому й характер у неї був відповідний, брати вчили бути сильною, витривалою, не пасувати перед труднощами, горою захищати тих, хто тобі дорогий.
Тут, у нашому селі, закінчила місцеву школу, подорослішала, навчилася цінувати в людях все те хороше, що збагачує нас духовно. Добра, принципова, товариська, вона добре вчилась у школі, а після її закінчення в 2013 році стала студенткою Уманського педагогічного університету ім.П.Тичини за спеціальністю «Практична психологія та соціальна педагогіка». Їй подобалась обрана майбутня професія, адже їй було легко спілкуватись з людьми, допомагати їм у скрутних життєвих ситуаціях. Слухала лекції викладачів, багато читала книг і розуміла, що не помилилась у своєму виборі. Дух захисника, вихований на прикладі батька і братів, покликав її здобувати ще одну професію. З третього курсу паралельно навчалася в Сумах в інституті ракетних військ та артилерії ім.Б.Хмельницького на військовій кафедрі. Так і стала Капітоліна Василівна Медведєва в 2017 році молодшим лейтенантом. А через рік підписала контракт, влилася в колектив мотопіхотного батальйону бригади імені гетьмана Івана Виговського. Пані Капітоліна – офіцер-психолог, учасник ООС. Разом з побратимами їй довелось виконувати бойові завдання. Її бойовий шлях проліг через міста і села на Сході України. Ця мужня дівчина знаходила в собі сили воювати і підтримувати, вірити в Перемогу і вселяти цю віру іншим. В березні 2019 року вона отримала підвищення у званні – стала лейтенантом. Служила чесно і відважно, і вже через 2 року отримала звання старшого лейтенанта. Ті, хто служив разом з нею, знали, що вона дійсно заслужила бути офіцером ЗСУ. Таким офіцером, з якого варто і хочеться брати приклад.
Той трагічний для України день, 24 лютого 2022 року, застав її під Сумами. Шлях бригади, в якій служила мужня дівчина, пролягав через населені пункти Чернігівщини та Сумщини. Згадують її добрим словом жителі сіл, де вона після звільнення територій займалася евакуацією місцевого населення, підтримувала їх морально.
Серце обливалося кров’ю, коли проводжала в останню путь бойових товаришів, коли бачила зруйновані міста і села, спаплюжені поля і сади. Рашиські зайди принесли на нашу землю стільки горя і сліз, що душа кричала від розпуки. Але щодня, щохвилини знаходила в собі сили жити, вірити і допомагати. Треба мати стільки життєдайної наснаги, щоб у вирі тих подій не тільки вистояти самій, а вселяти віру і надію в тих, хто поряд, хто ризикує своїм життям, хто рятує поранених, віддає останню шану загиблим.
2022 рік знаменний для неї ще й тим, що вона зустріла свого коханого, свою половинку – Ярослава Маландія. 12 травня минулого року прямо там, на бойових позиціях, командир батальйону їх одружив. Восени вона обійняла посаду старшого офіцера групи контролю бойового стресу, а в останній місяць року отримала звання капітана. Вона носила під серцем дитя, але продовжувала виконувати бойові завдання.
За час служби за старанність, професіоналізм, сумлінне виконання бойових завдань в районі проведення ООС з відсічі і стримання збройної агресії рф Капітоліна Василівна має ряд бойових нагород: нагрудні знаки «За зразкову службу», «За службу», відзнаки командира «За вірність присязі», «Україна понад усе», медалі «Сильному духом» та «За військову службу Україні», яку на позиціях їй вручив Президент України Володимир Зеленський. Про це в свій час писала місцева газета «Трибуна хлібороба».
Зараз молода матуся займається маленьким сином Святославом, який народився 14 липня цього року. Тато маленького Святослава продовжує виконувати бойові завдання на Бахмутському напрямку в складі штурмової бригади. Капітоліна молиться за нього і за всіх тих, хто в такій важкій боротьбі з ворогом, боронить нас і нашу державу. Ця сильна і мужня жінка, мама маленького українця, фаховий офіцер вірить у перемогу ЗСУ. Вона впевнена – ми переможемо. Все буде Україна!
Ірина Сивак, Олена Мельник,
завідуючі Великосевастянівськими бібліотеками-філіями
Коментарi