Афганістан – то біль і смуток, чиєсь обірване ще молоде життя
Афганська війна належить до тих подій ХХ століття, які ще не знайшли свого повного відображення та об’єктивного аналізу серед істориків і політологів. А в свідомості українців – розуміння, навіщо вона взагалі була розпочата. Чому гинули українці? Вони були вірні військовій присязі, вони були мужніми, сміливими і відважними. А про багатьох тепер згадують у минулому часі. 15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли наші війська були виведені з Афганської території, коли перестали гинути наші солдати. Але який важкий і сумний підсумок наших втрат... Ми схиляємо голови перед пам‘яттю загиблих, шануємо тих, хто пройшов страшними дорогами тієї війни.
15 лютого – данина пам'яті всім, хто причетний до тих трагічних подій. Та війна тривала вдвічі довше, ніж ІІ світова. Страшну ціну заплатила Україна за ту війну: майже 4 тисячі молодих хлопців навіки залишились вісімнадцяти-дев'ятнадцятирічними... 6 тисяч стали інвалідами, отримавши поранення, 72 залишились в полоні чи пропали безвісти, ніби зависли між небом і землею, залишивши в житті рідних біль і розпач...
Не відболить горе афганської війни, не виплачеться, не відпечалиться на нашій землі, в наших серцях, пам’яті і душах.
Про втрати і печаль, про мужність і подвиг «афганців», зокрема і наших земляків, розповідає виставка-інсталяція «Афганська війна: український рахунок», де зібрані матеріали про ту страшну війну, яку український народ не обирав, але за яку заплатив таку високу ціну.
Ми повинні знати правду, щоб в нашій історії більше не було таких кривавих сторінок.
Все буде Україна!
Коментарi