І чарівна вона, і піднесена, тільки фальш для неї чужа. В ній є думка Франкова і Лесина, і Шевченкова в ній душа
Серед свят і ювілеїв, які ми відзначаємо, Міжнародний день рідної мови – особливий для українців. Мовне питання в наший державі не просто болюче, воно вмите кров’ю Героїв, які захищають Україну, її землі, її мову.
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову...» - ці слова-попередження Ліни Костенко звучать дуже актуально. Нашу українську мову клював кровожерний двоголовий орел, її шмагали зневагою, сікли циркулярами і заборонами, труїли в тюрмах, зневажали в московських виданнях, ненавиділи в оршанських болотах, крали наші милозвучні слова, привласнювали їх!
Але наша мова живе і бореться. Адже мова – це наше коріння, наша пуповина з рідною землею, з духовними надбаннями предків. Це ріка, яка живить нас. Вона переживала і бурхливе повноводдя, і цензурне обміління, і засмічення суржиком. Але не втратила перлин староукраїнських слів, збагатилася різноголоссям різних куточків України.
До дня рідної мови, яке відзначається з 2000 року, в бібліотеках громади проходили мовні вікторини, аукціони, конкурси і турніри знавців, години спілкування.
В центральній бібліотеці біля книжкової виставки пройшла година обміну думками «Нам її в спадок дали батьки», мовно-історична мандрівка «У мові – вся доля народу», відкритий мікрофон «Як буде мова – буде Україна».
Учні 10-В класу міської школи №1 стали учасниками брейн-рингу «Калиново, барвінково наша мова пломенить», під час якого писали епітети до української мови, згадували частини мови, продовжували українські прислів’я, відміняли слова.
Приємно відзначити, що христинівчани знають і люблять українську мову, бережуть її. Тому вона і далі житиме, розвиватиметься, прославлятиме наших борців за волю, наших Героїв на передовій. І, дай Боже, щоб українською мовою ми прославляли Перемогу над ненависним ворогом.
Коментарi